21 квітня 2022
Вражає, скільки нам намагалися нав'язати парадигму про "адін народ". Ціною життів тисяч наших співвітчизників ми, врешті решт, цю різницю побачили.
Ментальна прірва між росією і Україною вимірюється віками! Ми спочатку дивувалися, потім сміялися з росіян, які мародерять пральні машини, матраси і унітази. Унітази, блять! Чому? Ви знаєте, що на росії за даними 2019 року більше 30 мільйонів населення не мали доступу до каналізаційної системи. 30 мільйонів, Карл! Для ванькі із свіногор’я унітаз — це така дивина, яку він в своєму залупєнскє бачить тільки у самих заможних сусідів. І з самого дитинства він їм заздрить. Чому? Тому шо його батьки — алкашня їбана. Працювать їм впадло, прощє шось спиздить. Заможний сусід для них заможний не тому, що важко працював і заробив, а тому шо буржуй і вор. Тому вони мріють про повернення совка, щоб розкулачіть буржуя. І з цими ідеями вирощують своїх дітей. Потім дитятко виростає, відправляється в «другу армію світу», де ідіота одягають в камуфляж, дають зброю і дозволяють відчути себе вєршитєлєм судєб. Ванька приїзжає в Україну, ахуєває від цієї краси, і в голові спрацьовує тригер з дитинства: «СПИЗДИТИ!». Іноді пацанчику фартить і на родіну відправляється мародерська посилочка. Іноді не фартить, і на родіну відправляється пакєт з решткам. Родітєлям, само собою, похуй.
От вам і російська духовність, яка ховається за ширмою російського балету, театру, літератури і іншої «культури». Росія, як держава, витрачає ахуліарди грошей на пропаганду і зброю, замість доріг і туалетів. Тому на виході маємо тупих орків зі зброєю, які все життя топчуть багнюку і живуть в лайні, бо по іншому просто не вміють. Але вождь їм розказав, що світ має їх боятися і поважати, бо вкотре настав день і «пробіл час, когда расія встайот с калєн!».
Насправді, росіяни не встають з колін, бо вони просто не знають, що таке жити не на колінах. Вони народжуються і дохнуть при царі путінє, а війна з Україною — це їх єдиний шанс побувати за кордоном в їхньому короткому і безславному житті.
Пам’ятайте про все це, коли вам наступного разу будуть розказувати про «адін народ».
Ми — не вони.
