26 лютого 2022

Сьогодні закінчується третій день війни, а я все думаю, як так вийшло, що в мене немає особливого страху? Як так вийшло, що у багатьох моїх знайомих немає особливого страху? Є відчуття тривоги за рідних. Є відчуття тривоги за наших військових. Є відчуття тривоги за всю країну. Але страху немає. Чому?
Сьогодні в мене повністю сформувалася відповідь на це питання. Російська армія — це така концентрація дибілів і уродцєв, яка просто не здатна викликати страх. Вона може викликати відчуття тотальної огиди і зневаги. Починаючи від рядового ублюдка, якого размазало по асфальту, закінчуючи головнокомандуючим, якого вже вісім років величають хуйлом. Вся російська армія — це просто толпа орків без честі і гідності. Вічно поламана бронетехніка, яка навіть на парадах не заводиться і вічно падаючі літаки. Єдина небезпека, яка ісходить від російської армії, в тому, що в ній просто дохрєна живого м'яса, якого в росії нікому не жаль. Але вже зараз понятно, що з кожним днем його ставатиме все менше і менше.
Всі ці мямлящіє і блєющіє полонені, які "єхалі на учєнія", а тепер "я в плєну, мама". Весь це тупий в своїй безжальній безпощадності офіцерський склад. Весь цей кретинський план хуйла, згідно якому росіян тут чекали, щоб ті допомогли знести "нацистів во власті". Це все настільки тупо і безпорадно, що не викликає нічого, крім посмішки з відтінком ненависті.
Ніхто не боїться тарганів. Коли вони навалюються в хату, їх просто знищують будь-яким доступним способом.